Москва не є спадкоємницею Русі. Розмова з львівським істориком Іваном Сварником
Президент Росії Володимир Путін знову використовує історичні наративи, аби показати нелегітимність України, яку за його словами придумав Володимир Ленін. Керуючись такою нелогічною логікою, можемо сказати, що Росію – придумав Феофан Прокопович, київський професор, філософ.
Який же справжній стосунок Москви до історії Русі? Як Москва стала Російською імперією? Про це й не тільки – у свіжому інтерв’ю з істориком, директором Львівської обласної універсальної бібліотеки Іваном Сварником.
До 1721 року на політичній карті світу та на сторінках міжнародних документів функціонувала така держава як Велике князівство Московське, а пізніше – Московське царство. Коли Петро I вирішив провести реформи, він змінив назву цієї держави на Російську імперію. Ідеологом цих реформ був професор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович. Він запропонував слово Росія, бо саме так у грецьких текстах позначали Русь. Але, де-факто, Московська держава – це вже не Русь? Чи вірним буде трактування цих контекстів у такому сенсі?
Без жодного сумніву – концепцію, або ідею перетворення Московського князівства чи царства на імперію, під назвою Російська, висловив Феофан Прокопович.
Феофан Прокопович
Коли Петро I почав реформи Московського царства та його трансформування до вимог того часу, то звичайно, що він сягнув до тих мислителів, які могли опрацювати нову ідеологію для нової держави. Петро вважав, що він не є продовжувачем традицій Івана Калити та інших московських володарів. Він хотів бути продовжувачем ідей Візантії – великої світової імперії, яка мала глобальний вплив на світову історію. Тому він вважав, що для нової держави потрібна нова ідеологія, нова назва – все нове. Він не хотів бути царем, він кітв бути рівним до світових володарів.
На той момент імператорів не так було багато у світі. Був імператор Священної Римської імперії германської нації. Московія за часів Петра прагнула вийти на перший план у Європі. До цієї мети абсолютно пасувала концепція Феофана Прокоповича щодо продовження традиції Візантійської імперії у сучасній на той час Московській державі.
На скільки ця концепція була легітимною? Звісно, сучасна Росія апелює до того, що донька Візантійського імператора Софія Палеолог була дружиною Московського князя Івана III та бабусею Івана Грозного. Але тут питання – настільки покликання до цих династичних зв’язків було легітимним?
Розумієте, продовження Московією традицій Візантії – не мало жодного сенсу. У той момент, коли Візантія була світовою наддержавою, Московське князівство було зовсім дрібною державою – удільним князівством у складі Великого Володимиро-Суздальського князівства.
Софія Палеолог
Пізніше Москва перебрала на себе титул Великого князівства, але це не означало, що цей титул мав таке ж значення, як і значення Візантії.
Чи можна вважати Московію складовою частиною держави яка звалася Золота Орда?
Я б так не казав. Московія була васалом, сателітом Золотої Орди.
Галицьке князівство теж було васалом Орди?
Ні, Галицьке князівство не було. Монголи не встигли довести його до цього статусу, бо Галицьке князівство мало потужних володарів, які протистояли агресії ординців. Данило, приміром, тільки удавав, що він є васалом золотоординців – поїхав у Сарай, вклонився ханові. Це відсунуло прямий збройний конфлікт.
Що означає – бути васалом Золотої Орди? Платити їм данину, щось ще?
Галицьке князівство платило данину, але короткий час. Потім галичани просто відмовилися це робити. Після цього ординці здійснили кілька походів, спалили Львів. Але тримати постійне військо на цих теренах золотоординці не змогли й з часом покинули ці терени. Таким чином васальна залежність Галичини від Орди дуже швидко нівелювалася.
А Московська залежність?
Вона тривала кілька століть – навіть десь до трьохсот років.
Кінець залежності Москви від Орди пов’язують з Дмитрієм Донським й з тією Куликовською битвою, яка буцімто припинила цю залежність. Ця історія була сконструйована у 18 столітті для того, щоби задавнити історію незалежної Московської держави.
Московська держава ще ж платила данину Кримському ханству…
Це вже інше питання. Кримське ханство не було спадкоємцем Золотої Орди. А данину Москва платила, але просто за те, щоби кримчаки не нападали на Московію. Це був ніби такий відкуп від набігів на свою територію. Річ Посполита теж платила таку данину, яка звалася упоминки.
Звідки в історичних джерелах, що Іван Грозний проголосив себе царем «Всія Русі»? Наскільки це було легітимне проголошення?
Так, він себе проголосив – але це нічого не означало. Будь-який князь міг назвати себе намісником Святого Петра, але це не змінювало його статусу. Він був самопроголошеним.
Іван Грозний
Як ДНР та ЛНР…Тобто, зі статусом правителя мали погодитися інші держави й в такий спосіб відбувалася його легітимізація?
Очевидно. Мала б бути хоча б усна домовленість між правителями інших держав. Але цього просто не було, бо такі речі траплялися дуже рідко. Приміром, один раз – точно, коли у Луцьку з’їхалися європейські монархи. Це стосувалося коронація литовського князя Вітовта.
Яким чином Московське князівство все ж стало легітимним?
Воно було удільним князівством у складі Володимиро-Суздальського князівства, яке мало залежність від Київського князівства. Київський правитель роздавав різні землі своїм дітям. Багато дітей мав князь Володимир й тому в його часи кількість князів різко зросла.
Бути князем у феодальний період означало мати певний спосіб спорідненості з володарем, який володіє всією територією – імператором чи великим герцогом та іншими титулованими особами.
У такому сенсі – наскільки легітимною була спадкоємність Москви від Києва?
Ні на скільки. Бо в ті часи, коли Київ був столицею великої та могутньої держави, Москви просто не існувало. А вже коли Москва з’явилася та стала князівством, Київ уже не мав статусу політичного центру Русі. Почався період феодальної роздробленості, коли кожна гілка панівної династії започатковувала свої династії на своїх територіях.
Наприклад, Галицько-Волинське князівство, потім – королівство, тут панували нащадки великих київських князів. Однак вони вже мали багато поколінь й підкорювалися великому князеві, який сидів у Галичі.
Тобто, на момент князювання Данила Романовича, єдиної Русі – не було?
Так, звісно. Були окремі самостійні князівства, які володіли меншими – удільними, де панували свої, місцеві династії.
Московське князівство було засноване тоді, коли вже не існувало єдиної Київської держави під назвою Русь. Тому про жодну спадковість не можна говорити.
Де простому читачеві знайти історичні джерела, які чітко доводять, що Московське царство – це окрема держава, що до Русі вона ніякого відношення не має?
Все дуже просто – йдемо до нашого класика Михайла Грушевського. Його праця «Історія України-Руси», котра базується на фундаментальних історичних джерелах, чітко це показує. Це літописи, хроніки, грамоти великих князів.
Грушевський, пишучи свою працю, ще 1894 року дійшов до висновку, який перевернув всю історичну науку: спадкоємцем Русі є лише українці, а інші народи – мають свою спадщину, але це не Русь.
Друзі! “Артефакт” – це незалежний журнал про культуру. Нас ніхто не фінансує. Тому підтримайте авторів. Тут посилання на платіж через монобанк. Дякуємо!
А це карта приватбанку:
4149 4991 1010 5317
А ще у нас є свій магазин крутих футболок на історичну та культурну тематику. Ви можете придбати футболку, светр чи горнятко й цим підтримати наш журнал!
Переглянути цей допис в Instagram